Суглоб, розташований у місці з’єднання скроневих кісток з нижньою щелепою, називають скронево-нижньощелепним (СНЩС). Щонайменше кожну хвилину він починає рухатися, тому вважається одним з найбільш рухливих з усіх, що є в людському тілі. При такому навантаженні не дивно, що 20% пацієнтів приходять до стоматологічної клініки з дисфункцією СНЩС. Такі зміни ведуть до того, що за будь-якого руху щелепою з’являється біль або неприємні відчуття.
На ранніх стадіях розвитку патології організмом можуть задіятися внутрішні компенсаторні механізми, коли щелепа певним чином зміщується, щоб заподіяти якомога менший дискомфорт. Але з віком ці можливості вичерпуються, що призводить до посилення симптомів. Захворювання стрімко прогресує і згубно впливає на зубощелепну систему, психоемоційний стан і якість сну людини.
Симптоми м’язово-суттєвої дисфункції
Труднощі діагностики дисфункції даного захворювання обумовлюються збігом її прояву з симптомами інших патологій. Причиною для підозри на порушення СНЩС можуть бути такі ознаки:
- хрускіт, клацання, а також інші звуки всередині суглоба, які виникають за будь-якого руху щелепою;
- м’язовий біль у вушному, плечовому, лицьовому та області самого щелепного суглоба під час розмови, жування або позіхання;
- неможливість сильно відкрити рота, попередньо не виконуючи бічних рухів щелепою – суглоб блокується;
- порушена симетрія обличчя;
- нездатність до нормального пережовування;
- запаморочення, дзвін у вухах, безсоння;
- травма суглоба;
- неконтрольований скрегіт зубами.
Найчастіше, через схожість з іншими захворюваннями, пацієнти спочатку приходять до терапевта, невролога, ЛОРа, та інших вузьких фахівців, але не може вирішити проблему. І лише після відвідування стоматолога вони можуть розраховувати на ефективне лікування.
Сучасна ортодонтія здатна усунути більшість перерахованих вище симптомів, проте повністю виправити зміни, що відбулися в суглобах, неможливо.
Діагностика дисфункції СНЩС
Відвідування стоматологічної клініки також не завжди гарантує правильність діагнозу. За окремими симптомами м’язово-суглобову дисфункцію іноді приймають за запалення ясен, артрит та зубні захворювання. Щоб виключити помилку, лікарю необхідно виконати комплексну діагностику:
- провести детальне опитування пацієнта;
- перевірити рухливість суглоба з пошуком сторонніх звуків, змінюючи положення щелепи;
- виконати пальпацію в зоні СНЩС на предмет відчуття болю;
- оцінити стан м’язів обличчя пацієнта та характер оклюзії;
- зробити ОПТГ з метою дослідження стану зубощелепної системи та виявлення симптомів, що викликає дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба;
- призначити МРТ, УЗД, КТ СНЩС.
Додатково може призначатися тестування сили жувальних м’язів, діагностика м’язів обличчя і т.д. Грунтуючись на отриманих даних, лікар обирає методику лікування.
Способи лікування
Вибір методу лікування обумовлений переслідуваними цілями та тяжкістю клінічного випадку.
Щоб усунути больову дисфункцію СНЩС, призначається носіння ортодонтичних полімерних кап (сплінт-терапія), що знижує навантаження на суглоб і формує правильний прикус. Капи виробляються під кожного пацієнта індивідуально і мають властивість стиратися в міру носіння. Винятком є сплінти Aqualizer, які мають здатність підлаштовуватися під анатомічні особливості конкретного пацієнта і не потребують періодичного шліфування.
Застосування шин кілька годин на добу здатне усунути болючі відчуття. Більшість пацієнтів закінчують лікування, відмовляючись від подальшого виправлення прикусу за допомогою брекет-систем або інших ортодонтичних пристроїв, а це може викликати рецидив.
Щоб унеможливити такий ризик, через 3 міс. сплінт-терапії приступають до паралельного з нею ортодонтичного лікування. Встановити брекети можна разом із шиною: спочатку на верхні зуби, а згодом – на нижні. Через зміну положення зубів, сплінти зішліфовують через 1-2 тижні. Якщо біль зник, їх дозволяється зняти.
Вилікувати больовий синдром можна різними видами терапії:
Медикаментозна. Використовується для зниження напруги м’язів та знеболювання щелепно-лицьової області. Через короткочасний ефект її призначають лише в комплексі з іншими різновидами лікування.
Фізіотерапія. Призначають оптимальні в кожному випадку методи впливу на суглоб, а також прилеглу область: електрофорез, масаж, магнітотерапія, опромінення світлом, теплом та ін.
За відсутності результату від цих методів лікування (у поодиноких випадках) призначають хірургічне втручання. На фінальному етапі може знадобитися ортодонтичне лікування, щоб встановити протези чи реставрувати зуби, які постраждали від патології.
Фахівці нашої клініки працюють в ортодонтії багато років та ефективно усувають симптоми дисфункції СНЩС. Вони допоможуть вам надовго забути про дискомфорт і біль під час рухів щелепою.